Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ШЛИ СОЛДАТЫ

  • 1 солдаты всё шли вперёд

    General subject: the soldiers marched on

    Универсальный русско-английский словарь > солдаты всё шли вперёд

  • 2 солдаты шли против движения солнца

    Универсальный русско-английский словарь > солдаты шли против движения солнца

  • 3 пойти

    1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;
    2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;
    3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;
    4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить
    5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);
    6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.
    * * *
    1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́
    2) ( начать) поча́ти; піти́
    3) ( начаться) поча́тися; піти́

    Русско-украинский словарь > пойти

  • 4 с какой радости?

    прост.
    what on earth for?; what is the point in..?; why should I (we, etc.)..?; what next?; the idea!; what's come over you?

    - Ну вот, девка, и невестой ты стала. Хочется замуж-то? - Она только головой помотала: - Нет, дядя Евсей, никогда не пойду. - Это с какой же радости? - спросил Евсей и даже трубку изо рта вынул. (И. Бунин, Суходол) — 'Well, lass, you're old enough to marry now. I suppose you want to get married, eh?' She only shook her head and said: 'No, Uncle Yevsei, I'll never marry.' 'What's come over you?' Yevsei took his pipe out of his mouth in amazement.

    - Деникин пишет, что не было у добровольцев лозунга, за которым пошли бы солдаты и прогрессивно мыслящие офицеры... С какой же радости шли бы в Добровольческую армию рабочие и крестьяне? (М. Шолохов, Они сражались за Родину) — 'Denikin himself wrote that the Volunteers didn't have a single slogan that appealed to the soldiers and progressive-minded officers... What was the point in workers and peasants joining the Volunteers?'

    Русско-английский фразеологический словарь > с какой радости?

  • 5 попарно


    нареч. тIурытIу; солдаты шли попарно сэлэтхэр тIурытIу кIуэрт

    Школьный русско-кабардинский словарь > попарно

См. также в других словарях:

  • Шли солдаты — Шли солдаты …   Википедия

  • ШЛИ СОЛДАТЫ — «ШЛИ СОЛДАТЫ», СССР, МОСФИЛЬМ, 1958, ч/б, 86 мин. Историческая киноповесть. Октябрь 1917 года. Русские и немецкие солдаты, измученные трехлетней войной, начали брататься. Но офицерские пули расстреляли братающихся. Оставшиеся в живых Илья, Матвей …   Энциклопедия кино

  • Шли солдаты (фильм) — Шли солдаты Режиссёр …   Википедия

  • Аты-баты, шли солдаты — Аты баты, шли солдаты …   Википедия

  • АТЫ-БАТЫ, ШЛИ СОЛДАТЫ — АТЫ БАТЫ, ШЛИ СОЛДАТЫ, СССР, киностудия им. А.Довженко, 1976, цв., 87 мин. Героическая драма. На станцию Победня съезжаются сыновья и дочери тех, кто погиб, защищая эти места в годы войны. Сюжет кинодрамы развивается в годы второй мировой войны и …   Энциклопедия кино

  • Аты-баты, шли солдаты… — …   Википедия

  • Аты-баты, шли солдаты… (фильм) — …   Википедия

  • Аты-баты, шли солдаты (фильм) — …   Википедия

  • Капитан Пауэр и солдаты будущего (телесериал) — Капитан Пауэр и солдаты будущего Captain Power and the Soldiers of the Future Жанр фантастика В главных ролях Тим Дуниган Питер МакНейл Свен Оле Торсен Морис Дэн Уинт Джессика Стин Дэвид Хемблен Страна США …   Википедия

  • Капитан Пауэр и солдаты будущего — У этого термина существуют и другие значения, см. Солдат будущего (значения). Капитан Пауэр и солдаты будущего англ. Captain Power and the Soldiers of the Future …   Википедия

  • Аты-баты — Аты баты, шли солдаты Аты баты, шли солдаты Жанр …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»